Ось так непомітно – один по-одному -
Лишають батьки нас. Дорога додому
Стареньким не завжди буває легкою.
Не всі на прощання махнуть нам рукою.
Не всі заповіти складають родинам.
Не кожен пригорне до серця дитину,
Сказавши тихенько "прощай" біля ліжка.
Буває, що тільки застигла усмішка
Розкаже живим про останні хвилини,
Про те що насправді безсмертна людина.
Написано ж нам: по могутності Бога
У світі не зникне безслідно нічого.
А смерть – то всього лише сходинка в вічність.
Доброго ранку, Неба Величність!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже добре,лагідне ваше серце хай рясно благословить Господь.Успіхів вам в творчості. Комментарий автора: Дякую за відгук і за благословіння. А відносно серця - не знаю. Мені здається воно таке як і у більшості, з набором плюсів та мінусів.
Кругар
2009-04-01 18:00:30
Проникливо, зворушливо й оптимістично. З гарним літературним смаком. Комментарий автора: Дякую за відгук. Благословінь Вам.
Свидетельство : Свидетельство Павла Герасима из Молдавии - В. Навлинский Это происходило в бывшем СССР в недалёком прошлом, а именно во время правления М.С. Горбачёва и так называемой Перестройки, когда в Кремле провозгласили свободу религии. Но в Армии, по крайней мере, в отдельных частях, царил ужасный беспредел. Красный дракон, как бы предчувствуя близость своего конца, с особой свирепостью терзал верных исповедников Христовых.
На долю нашего дорогого брата Павла Герасима выпало суровое испытание. И только постоянная забота и чудесные вмешательства любящего Господа сохранилась жизнь этого бескомпромиссного воина Христова.
Это свидетельство сделано с магнитной записи, на которой запечатлён голос брата Павла, моей дочерью Ангелиной.
