Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Прочитано 12053 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свобода - Людмила Солма
*) Примечание:
*КвAрта (лат. quarta/pars/ четверть) – в т.ч. и фехтовании,
как один из приемов парирования и выпада.
*Иллюстрацией - чужое понравившееся фото из Интернета, авторство мне неизвестно.
*Есть СВОБОДА - умирать
С голоду, СВОБОДА
В неизвестности сгорать
И дряхлеть из года в год.
Мало ли еще СВОБОД
все того же рода... (Н.И.Оцуп 1894-1958)
